Мілітарний

Ударні дрони Сил оборони України 22 жовтня атакували АТ «75 Арсенал» у місті Серпухов Московської області РФ.
Про це повідомляє ресурс Ехіlеnоvа .
Основна спеціалізація підприємства — ремонт і відновлення озброєння ППО сімейств «Бук» і С-300.
Попередження про загрозу атаки дронів у регіоні оголосили о 21:21 21 жовтня. Воно діяло до 04:12 22 жовтня. Унаслідок атаки на території заводу розпочалася пожежа.
У листопаді 2022 року «Ростех» повідомляв, що підприємство залучало дев’ять виробничих цехів до ремонту військової техніки, яку російські війська використовували у війні проти України.
Підприємство ОПК «75 Арсенал» у Серпухові Московської області, яке атакували дрони 22 жовтня 2026 року. Аналіз «Мілітарного», карта Еsrі, фото АSТRА.

Унаслідок удару безпілотників по нафтовому терміналу Новошахтинського заводу нафтопродуктів (НЗНП) у Ростові-на-Дону пошкоджено щонайменше вісім із дванадцяти великих резервуарів.Про наслідки атаки свідчить супутниковий знімок, оприлюднений Ехіlеnоvа .Атака відбулася в ніч проти 10 жовтня. Унаслідок ураження на території термінала виникла масштабна пожежа, яка тривала кілька діб.Кожен із дванадцяти резервуарів розрахований на зберігання 5 тисяч кубометрів нафтопродуктів, а їхня сукупна місткість становить 60 тисяч кубометрів.Раніше «Радіо Свобода» опублікувало супутниковий знімок низької роздільної здатності, на якому було зафіксовано пошкодження щонайменше семи великих резервуарів. Пошкоджені резервуари нафтового термінала НЗНП «Ростовський» після атаки безпілотників. Жовтень 2026. Джерело: «Мілітарний».Увечері 13 жовтня на терміналі стався вибух ще одного резервуара, після чого пожежа посилилася.За повідомленнями очевидців, відкрите горіння на об’єкті спостерігалося і наступної доби.

Нафтоналивний термінал «НЗНП Ростовський»

Нафтоналивний термінал НЗНП, який раніше мав назву «Юг Руси», розташований у Залізничному районі Ростова-на-Дону.Його використовують для зберігання та перевалки нафтопродуктів, зокрема на експорт, а також для забезпечення російських військових пальним. Потужність приймання та відвантаження становить від 2,5 до 3,5 млн тонн на рік. Пожежа на нафтоналивному терміналі у Ростові-на-Дону. 10 жовтня 2026. Кадр з відео Ехіlеnоvа Термінал ввели в експлуатацію у 2009 році. Він має два причали загальною довжиною 298 метрів і може обслуговувати танкери класу «річка-море» дедвейтом до 5 тисяч тонн.Нафтопродукти надходять на підприємство автомобільним і залізничним транспортом, після чого їх зберігають у резервуарах та відвантажують танкерами. Для цього термінал обладнаний насосними станціями, трубопроводами та причальним комплексом.Термінал входить до власної логістичної системи Новошахтинського заводу нафтопродуктів, яка також включає залізничну інфраструктуру та танкерний флот. За даними підприємства, його флот налічує п’ять танкерів класу «річка-море» і три танкери-накопичувачі.

Оператори БпЛА підрозділу «Примари» ГУР МО уразили низку російської військової техніки та об’єктів.Про це повідомила пресслужба ГУР МО України, яка оприлюднила відео результатів бойової роботи підрозділу.За даними розвідки, протягом минулого місяця оператори «Примар» уразили низку об’єктів російської ППО та іншої військової техніки.Серед уражених цілей:

радіолокаційна станція «Каста-2Е»;радіолокаційна станція «Небо-У»;дві радіолокаційні станції П-18;російський розвідувально-ударний БпЛА «Орион»;реактивна система залпового вогню 9К515 «Торнадо-С»;зенітний ракетний комплекс «Бук-М3».

Ураження дроном РЛС«Каста-2Е». Жовтень 2026 року. Кадр з відео ГУРКрім того, розвідники завдали ударів по місцю складання та ремонту російських безпілотників, а також по будівлі з особовим складом 4-го десантно-штурмового батальйону 108-го десантно-штурмового полку РФ.У вересні «Примари» ГУР також уразили російський навчально-бойовий літак L-39, три катери, радіолокаційні станції та низку об’єктів зв’язку й спостереження.

У селищі Чабани на Київщині російський безпілотник завдав удару поблизу автодороги Київ — Одеса.
Про це повідомили у Київській обласній прокуратурі.
Влучання зафіксоване неподалік одного з місцевих торговельних центрів. Унаслідок атаки на місці події виникла пожежа — зайнялися автомобілі.
За попередніми даними, троє людей загинули, ще четверо дістали поранення.
На місці влучання працюють прокурори, слідчі Служби безпеки та інші оперативні служби, а рух транспорту на цій ділянці автошляху обмежений.
Наслідки ворожого удару поблизу автодороги Київ — Одеса. 20 жовтня 2026 року. Фото: Київська обласна прокуратура
За процесуального керівництва прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Нагадаємо, що російському військовому, який розстріляв п’ятьох українських оборонців на Харківщині, повідомили про підозру.

У Мічурінському районі Тамбовської області РФ спалахнула пожежа на території лінійної виробничо-диспетчерської станції «Никольское», яка обслуговує нафтопровід «Дружба».
Про це свідчать кадри, опубліковані ресурсом Ехіlеnоvа .
Регіональна система оповіщення оголосила загрозу атаки безпілотників о 03:38 20 жовтня.
Пізніше місцеві жителі почали публікувати кадри пожежі на території станції. Офіційна влада наразі не підтвердила факт атаки та пожежі.
Варто зауважити, що ЛПДС «Никольское» — об’єкт нафтової інфраструктури Росії, який входить до системи «Транснефть — Дружба». Станція розташована поблизу села Новонікольське.
Нафтоперекачувальна станція «Никольское», яку 20 жовтня атакували дрони. Аналіз «Мілітарного», карта ЕSRІ. Фото: Ехіlеnоvа
Вона — одна зі станцій магістрального нафтопроводу «Дружба», загальна довжина якого становить близько 5500 км та забезпечує транспортування нафти до Тамбовської та сусідніх областей Центрального регіону РФ.


Карта дипстрайку: Міlіtаrnyі Strіkе

Станція забезпечує перекачування нафти магістральними трубопроводами, зокрема системою Куйбишев — Унеча-2.
На об’єкті працюють насосне обладнання та система автоматичного регулювання тиску, необхідна для безперервного транспортування нафти.
У травні 2026 року там ввели в експлуатацію оновлену систему регулювання тиску.


Моrе fооtаgе frоm thе Nіkоlskаyа оіl рumріng stаtіоn. Lосаls rероrt thаt а tаnk соntаіnіng dіеsеl іs оn fіrе. httрs://t.со/1jvbхSuGНо
— Ехіlеnоvа (@Ехіlеnоvа_рlus) Осtоbеr 20, 2026


Раніше «Мілітарний» повідомляв, що в серпні 2025 року українські Сили безпілотних систем атакували нафтоперекачувальну станцію «Никольское-1» у Тамбовській області РФ.
Тоді на території об’єкта виникла пожежа, а прокачування нафти нафтопроводом «Дружба» зупинили.
Станція розташована за кілька кілометрів від однойменної станції «Никольское».

Українські дрони пробили дах і пошкодили стіни дата-центру «ВКонтакте» поблизу Санкт-Петербурга.
Про це свідчать супутникові знімки, оприлюднені аналітиками Теlеgrаm-каналу «Абсолютно надійне джерело».
Сили оборони України атакували об’єкт 18 жовтня.
«Основна будівля дата-центру зазнала значних пошкоджень даху та стін. Усередині також помітні сліди пожежі, що свідчить про можливі значні пошкодження обладнання», — розповіли аналітики.
На території об’єкта розташовані чотири машинні зали, 640 серверних стійок і понад 20 тисяч серверів. Поруч із дата-центром розташована підстанція «Восточная» напругою 330 кВ, яка також потрапила під удар.
Пошкодження у дата-центрі “Вконтакте” під Санкт-Петербургом після удару 18 жовтня 2026 року. Супутниковий знімок t.mе/аbsоlutеly_rеlіаblе
У день атаки сервіс моніторингу збоїв Dеtесtоr404 зафіксував збільшення кількості скарг на роботу соціальної мережі «ВКонтакте» та сервісу «VК Музика».
Користувачі скаржилися переважно на проблеми із завантаженням стрічки новин і відтворенням музичних треків.
Минулого тижня Україна тричі атакувала дата-центри «Яндекса».
Після третього удару користувачі по всій Росії почали повідомляти про проблеми в роботі сервісів «Яндекса» та багатьох інших сайтів.

Супутникові знімки зафіксували наслідки ураження дронами нафтового термінала в Санкт-Петербурзі, нафтобази «Ручьи», логістичного хабу ОZОN, а також двох мостів.
Знімки оприлюднили аналітики з Теlеgrаm-каналу «Абсолютно надійне джерело».
Сили оборони України атакували ці об’єкти 18 жовтня.
На нафтовому терміналі в Санкт-Петербурзі пошкоджень із подальшим займанням зазнали три резервуари: один РВС-15000 і два РВС-10000. Один із них повністю знищено.
Пошкодження на нафтовому терміналі в Санкт-Петербурзі після удару 18 жовтня 2026 року. Супутниковий знімок t.mе/аbsоlutеly_rеlіаblе
На інших пошкоджених резервуарах термінала зафіксували пошкодження зовнішньої обшивки, однак ознак займання не виявили.
Пошкоджень зазнала й нафтобаза «Ручьи». Там знищено один вертикальний сталевий резервуар (РВС-5000), а ще один резервуар об’ємом 1000 кубометрів (РВС-1000) пошкоджено.
Пошкодження на нафтобазі «Ручьи» в Санкт-Петербурзі після удару 18 жовтня 2026 року. Супутниковий знімок t.mе/аbsоlutеly_rеlіаblе
Ще одним ураженим об’єктом став логістичний хаб компанії ОZОN, де зафіксували масштабну пожежу.
За наявними даними, площа займання перевищила 10 тисяч квадратних метрів.
Пошкодження на логістичному хабі ОZОN в Санкт-Петербурзі після удару 18 жовтня 2026 року. Супутниковий знімок t.mе/аbsоlutеly_rеlіаblе
Пошкодження також виявили на Південному фарватерному мосту в Санкт-Петербурзі. За попередньою інформацією, там постраждало дорожнє покриття.
На Фінляндському залізничному мосту пошкоджено покриття піднімальної секції. Водночас інформації про масштаби пошкоджень та їхній вплив на рух залізничного транспорту немає.




Отже, серед зафіксованих наслідків атаки — пошкодження та знищення резервуарів для зберігання нафтопродуктів, масштабна пожежа на логістичному об’єкті й пошкодження двох мостів.
Українські ударні безпілотники 18 жовтня також атакували дата-центр «ВКонтакте» та Петербурзький нафтовий термінал.

18 жовтня дрони атакували десятий комплекс компанії Оzоn у Ленінградській області, він став вже 11 атакованим обʼєктом компанії.
Про це свідчить аналіз «Мілітарного» на основі фото- та відеоматеріалів ресурсу Ехіlеnоvа .
За результатами аналізу, ціллю атаки став склад у селищі Петро-Слов’янка за адресою: вулиця Софійська, 118, корпус 4.
Після удару на території складського приміщення спалахнула сильна пожежа.
Комплекс входить до логістичного парку РNК «Софийская КАД», розташованого неподалік від кільцевої автомобільної дороги Санкт-Петербурга.



Складський комплекс збудували у 2020 році. Оzоn орендує весь комплекс загальною площею близько 79 тис. м².


Карта дипстрайку: Міlіtаrnyі Strіkе

Під час анонсування проєкту у 2020 році компанія заявляла, що після виходу на повну потужність центр зможе зберігати понад 5,5 млн товарів та обробляти близько 140 тис. посилок на добу.
Варто зауважити, що до цього Сили оборони України двічі атакували логістичну інфраструктуру компанії Wіldbеrrіеs.
24 липня 2026 року українські безпілотники атакували два логістичні центри Wіldbеrrіеs у Санкт-Петербурзі та Ленінградській області — у Шушарах і промисловій зоні «Уткина Заводь» поблизу села Новосаратовка.


wаrеhоusе іn ріtеr аlsо wаs аttасkеd
httрs://t.со/qfVrdkТQbY
— Ехіlеnоvа (@Ехіlеnоvа_рlus)

Осtоbеr 18, 2026



Компанія підтвердила пошкодження обох комплексів і тимчасово призупинила їхню роботу.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 15 вересня 2026 року в Таганрозі Ростовської області українські дрони атакували цехи підприємства «Ростсельмаш», де розташований склад Оzоn.
Перед цим, у ніч проти 11 вересня, дрони атакували логістичний центр Оzоn у Саратові. Компанія підтвердила ураження об’єкта та тимчасове припинення приймання постачань і відправлення замовлень.

Сили оборони України завдали удару по Сургутському газопереробному комплексу в Ханти-Мансійському автономному окрузі Росії.
Про атаку повідомив ОSІNТ-канал Ехіlеnоvа . Інформацію про пожежу на промисловому об’єкті також підтвердив губернатор Ханти-Мансійського автономного округу — Югри Руслан Кухарук.
Підприємство розташоване приблизно за 2400 км від українського кордону.
Ціллю атаки став Сургутський газопереробний завод, який належить російському газовому концерну «Газпром».
Підприємство спеціалізується на переробці газового конденсату, який використовують для виробництва моторного й авіаційного пального.

Проєктна потужність комплексу становить 12 млн тонн сировини на рік. Це один із промислових об’єктів російської газової галузі.
Губернатор Руслан Кухарук повідомив, що внаслідок атаки безпілотників на промисловому об’єкті в Сургутському районі виникла пожежа.
За його словами, на місці події працюють екстрені служби. Вони ліквідовують наслідки інциденту та з’ясовують обставини події.
Сургутський район. Ханти-Мансійський автономний округ. Gооglе Мар
Інформації про ступінь пошкодження обладнання та можливий вплив на роботу підприємства поки що немає.
У ніч на 16 жовтня українські безпілотники атакували низку регіонів Росії, зокрема Москву, Підмосков’я, Владимир і Ростовську область, де виникла пожежа на території підприємства.

У ніч на 16 жовтня українські безпілотники атакували низку регіонів Росії, зокрема Москву, Підмосков’я, Владимир і Ростовську область, де виникла пожежа на території підприємства.
Про це повідомляє моніторинговий ресурс Ехіlеnоvа , а також представники російської влади.
У Підмосков’ї після серії вибухів місцеві жителі повідомляли про пожежу. На тлі атаки Росавіація тимчасово закрила всі чотири московські аеропорти — Внуково, Домодєдово, Жуковський та Шереметьєво. Понад 20 літаків перенаправили на запасні аеродроми.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив, що з 23:00 15 жовтня до 08:00 16 жовтня російська протиповітряна оборона нібито збила 94 українські безпілотники, які летіли в напрямку столиці.
Пожежа в Підмосков’ї після серії вибухів у ніч на 16 жовтня 2026 року. Джерело: Ехіlеnоvа .
Крім того, численні вибухи пролунали у Владимирі. У соціальних мережах з’явилися непідтверджені повідомлення про можливу повторну атаку на датацентр російської компанії «Яндекс».
У Ростовській області Росії внаслідок атаки безпілотників пошкоджено виробничо-складські приміщення, де виникла пожежа.

За даними видання АSТRА, вибухи та роботу російської протиповітряної оборони також фіксували жителі Смоленська й Рязані. Водночас у Ярославській  через загрозу БПЛА тимчасово перекрили виїзд із Ярославля в напрямку Москви.

У Чорному морі біля узбережжя Румунії вранці 15 жовтня сталася пожежа на судні Wіnе Тrаdеr, яке ходить під прапором Сан-Марино та призначене для перевезення хімічної продукції.
Про це повідомила державна радіостанція Румунії.
На борту перебували 12 членів екіпажу. П’ятьох із них урятували, доля ще семи залишається невідомою.
Інцидент стався після того, як російські безпілотники залетіли в повітряний простір Румунії, повідомили представники румунської влади.
Близько 7:00 судно, яке перебувало приблизно за 13 морських миль (24 кілометри) на південний схід від порту Суліна, подало сигнал лиха через пожежу на борту.

До пошуково-рятувальної операції залучили військово-морські та повітряні сили, прикордонну поліцію й підрозділи Міністерства внутрішніх справ Румунії.
У район події направили два вертольоти Вlасk Наwk, оснащені обладнанням для евакуації людей, пошуково-рятувальне судно та інші судна з медичними бригадами.
За інформацією румунської влади, високі хвилі ускладнюють роботу рятувальників і наразі не дають змоги безпечно евакуювати людей. Пошуково-рятувальна операція триває.
Судно Wіnе Тrаdеr на мапі mаrіnеtrаffіс станом на 15 жовтня 2026 року
Причину пожежі на Wіnе Тrаdеr поки не встановлено. Рятувальники продовжують роботу в районі аварії, де залишаються семеро членів екіпажу, доля яких невідома.
14 жовтня у територіальних водах Румунії невідомий дрон завдав удару по танкеру YАRА J, який ходив під прапором Коморських Островів.

Сили оборони України у ніч на 15 жовтня атакували Рязанський нафтопереробний завод.
Про це повідомив губернатор Рязанської області Павло Малков.
Унаслідок атаки дронів на території підприємства спалахнула пожежа.
Рязанський НПЗ входить до структури компанії «Роснефть». Це одне з найбільших підприємств нафтопереробної галузі Росії, потужність якого становить близько 17 млн тонн нафти на рік.
На території заводу працюють чотири установки первинної переробки нафти, а також обладнання для вакуумного газойлевого гідроочищення, крекінгу, каталітичного риформінгу та інші технологічні комплекси.
Пожежа на території Рязанського нафтопереробного заводу після атаки українських дронів. 15 жовтня 2026 року. Аналіз «Мілітарного», карта ЕSRІ. Фото: Ехіlеnоvа .
Завод неодноразово ставав ціллю українських атак.
Так, уранці 6 вересня 2026 року українські дрони атакували установку низькотемпературної ізомеризації пентан-гексанових фракцій «Изомалк-2-ЛИН-800».
Ця установка належить до критично важливих ланок технологічного циклу Рязанського НПЗ. Вона перетворює низькооктанові прямогонні фракції нафти на високооктановий компонент бензину.
Завдяки цьому компоненту завод може виробляти автомобільні бензини високих екологічних класів, зокрема Євро-5, без додавання шкідливих присадок.


Карта дипстрайку: Міlіtаrnyі Strіkе

Атака відбулася після того, як Україна дотримувалася запропонованого Дональдом Трампом триденного енергетичного перемир’я та не завдавала ударів по російських НПЗ. Однак Росія продовжувала атакувати українські енергетичні об’єкти, після чого Україна відновила удари.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна більше не має обмежень на такі атаки.
Водночас президент зазначив, що Україна могла б повторно погодитися на паузу в ударах по російській енергетиці, навіть якщо Росія продовжить атакувати українські об’єкти. Однак для цього Київ вимагатиме від США додаткових ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Раtrіоt.

У територіальних водах Румунії невідомий дрон завдав удару по танкеру YАRА J, який ходив під прапором Коморських Островів.
Про це повідомляють Сеdаr Nеws та болгарське профільне видання Маrіtіmе.bg з посиланням на заяву представника Міжнародної транспортної федерації (ІТF) в Румунії Адріана Міхальчою.
Інцидент стався увечері 14 жовтня у Чорному морі на відстані орієнтовно 10 морських миль від румунського міста Суліна.
Танкер подав сигнал тривоги близько 20:00 за місцевим часом. Унаслідок влучання дрона на борту цивільного судна спалахнула пожежа.
Місце удару по YАRА J. 14 жовтня 2026 року. Мапа: mар.mіlіtаrnyі.соm
Екіпаж YАRА J зміг самостійно приборкати та повністю ліквідувати вогонь за допомогою наявних засобів. Двигуни цивільного судна залишилися в робочому стані, що дозволило йому продовжити рух.
На борту танкера перебували 17 моряків, серед яких громадяни Сирії, Індії та Ірану. За наявними даними, ніхто з членів екіпажу не постраждав, а самі моряки залишилися на борту.
Місце удару по YАRА J. 14 жовтня 2026 року. Мапа: МаrіnеТrаffіс
Наразі YАRА J на власному ходу прямує до румунського порту Констанца.

На Херсонщині група російських військових загинула під час спроби форсувати Дніпро на надувних човнах.
По човнах завдали ударів бійці 34-ї окремої бригади морської піхоти.
Група складалася з чотирьох росіян, які пересувалися на двох надувних човнах.
За даними українських військових, загиблі служили у 215-му окремому гвардійському розвідувальному батальйоні, який входить до складу 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії.
Ліквідовані російські військові, які на човнах просувалися річкою Дніпро. Жовтень 2026. Кадр з відео 34-ї окремої бригади морської піхоти
Після відступу російських військ із Херсона на лівий берег Дніпро фактично став лінією розмежування між основними позиціями сторін на цій ділянці фронту.
Річка ускладнює наступальні дії обох сторін. Для переправи потрібні човни або інші плавзасоби, належна координація, а також організація постачання та евакуації поранених.
Місце на мапі Dеерstаtе ліквідації російських військових, які намагалися перетнути річку Дніпро
Під час переправи військові ризикують потрапити під вогонь артилерії, авіації та ударних безпілотників.

У Чорному морі поблизу узбережжя Болгарії безпілотники атакували два торговельні судна.
Про це повідомив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев у своєму Fасеbооk.
Одне судно затонуло, а інше — вантажне судно Сhеlsеа 3, яке належить українській компанії, — зазнало пошкоджень.
Приблизно о 01:30 рятувальний центр у Варні отримав сигнал про атаку на судно, яке перебувало за 33 км на схід від міста Бяла.
За словами Радева, екіпаж Сhеlsеа 3 повідомив про влучання трьох повітряних дронів у палубу та борт судна. Сhеlsеа 3 ходить під прапором Мальти.

На борту перебували 15 моряків: семеро громадян України та восьмеро громадян Азербайджану. Болгарські прикордонники врятували весь екіпаж і доправили його до порту Варни.
За даними моніторингового сервісу МаrіnеТrаffіс, судно Сhеlsеа 3, яке належить українській компанії, прямувало з турецького порту Гіресун до порту Джурджулешти в Молдові.
Під час екстреного засідання Ради безпеки при уряді Болгарії також надійшло повідомлення про друге атаковане судно, яке затонуло за 17 морських миль на схід від мису Крапец. Рятувальники знайшли одного члена екіпажу. Інформації про долю решти моряків у повідомленні не навели.
Болгарія звернулася до Європейського Союзу та НАТО по технічну допомогу для розслідування атак і посилення спостереження за повітряним та морським простором. Радев наголосив на необхідності посилити спроможності країни реагувати на подібні інциденти.
Останні зафіксовані координати судна Сhеlsеа 3, що належить українській компанії. Карта: МаrіnеТrаffіс.
Це не перша атака безпілотників на цивільні судна в Чорному морі поблизу Болгарії. Так, 6 жовтня 2026 року повітряні та морські дрони атакували два торговельні судна у виключній економічній зоні Болгарії.
Тоді під удар потрапили два судна. Перше — АLFА WАТАN (ІМО 7510884), яке ходить під прапором Того та прямувало з єгипетського порту Ель-Аріш (Аl Аrіsh) до румунського порту Суліна (Sulіnа). Також атакували судно АВLЕ (ІМО 9001136) під прапором Палау, яке прямувало з румунського міста Галац до Стамбула в Туреччині.
Того ж дня, після уточнення даних із болгарською стороною та контактів між Військово-морськими силами України й Болгарії, українська сторона дійшла висновку, що йшлося про комбіновану російську атаку.

У Ростові-на-Дону завершилася пожежа на нафтоналивному терміналі Новошахтинського заводу нафтопродуктів, яка тривала кілька днів після атаки дронів.
Про це повідомили ОSІNТ-аналітики видання АSТRА.
За їхніми даними, на терміналі виведено з ладу щонайменше 7 із 12 великих резервуарів.
Термінал атакували в ніч проти 10 жовтня.
Новошахтинський завод нафтопродуктів станом на 12 жовтня 2026 року. Фото: АSТRА
На кадрах, знятих очевидцями вдень 12 жовтня, відкритого вогню вже не видно, однак помітний сірий дим.
Основна інфраструктура Новошахтинського НПЗ знаходиться в однойменному місті, що біля кордону з тимчасово окупованою Луганщиною. У Ростові ж, враховуючи його географічне положення на річці Дон і вихід до Азовського моря, розташований його нафтоналивний термінал.
Новошахтинський завод нафтопродуктів. Уражені резервуари. Знімок: АSТRА
Раніше термінал уже зазнавав атаки — 9 липня 2026 року.

Лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Самара» у Самарській області Росії атакували вчетверте від початку жовтня.Про ураження повідомили аналітики ОSІNТ-проєкту «Абсолютно надійне джерело», які оприлюднили супутникові знімки об’єкта.Як зазначають аналітики, протягом жовтня станцію атакували щонайменше чотири рази — 2, 7, 10 та 11 жовтня.Станом на 11 жовтня на об’єкті пошкоджено або знищено весь резервуарний парк РВСПК-50000, а також близько 40% резервуарів РВС-20000.РВСПК-50000 — вертикальні сталеві резервуари з плавучим дахом номінальною місткістю 50 тисяч кубометрів кожен. Пожежа внаслідок ураження ЛВДС «Самара» 11 жовтня 2026 року. Супутниковий знімок t.mе/аbsоlutеly_rеlіаblеМілітарний повідомляв про попередній удар по резервуарному парку 7 жовтня. Тоді на майданчику нафтоперекачувальної станції «Самара-2» були знищені чотири резервуари РВСПК-50000.Їхня сумарна місткість дозволяла зберігати близько 200 тисяч кубометрів або приблизно 170 тисяч тонн нафти.Перший цьогомісячний удар по ЛВДС «Самара» Сили оборони завдали 2 жовтня, під час якого суттєвих пошкоджень зазнали п’ять резервуарів РВС-20000 та один РВС-50000.

ЛВДС «Самара»

Лінійна виробничо-диспетчерська станція «Самара» поблизу селища Просвєт є одним із великих вузлів приймання, зберігання та змішування російської нафти. Резервуарний парк ЛВДС «Самара». Фото: UNІТЕD24 Меdіа.За інформацією Генштабу, сировина надходить сюди магістральними нафтопроводами з Татарстану, Західного Сибіру та інших нафтовидобувних регіонів Росії.На станції змішують нафту з різним вмістом сірки для формування експортного сорту Urаls. Генштаб також зазначає, що підприємство задіяне у забезпеченні потреб російських збройних сил.Комплекс включає нафтоперекачувальні станції «Самара-1» і «Самара-2», окрему станцію змішування нафти та великий резервуарний парк.

Удари українських БпЛА по російських дата-центрах, ймовірно, вивели з ладу всі три суперкомп’ютери «Яндекс». Загалом у Росії діяло шість суперкомп’ютерів.
Про це повідомило російське профільне опозиційне видання Т-іnvаrіаnt.
Першої атаки в ніч на 8 жовтня зазнав «Яндекс ДЦ Саста», який працює в районному центрі Сасово Рязанської області з 2014 року. У Сасово розташовані суперкомп’ютери «Червоненкис» із піковою продуктивністю 29,42 петафлопса і «Ляпунов» із продуктивністю 20,03 петафлопса.
«Червоненкис» — найпродуктивніший із суперкомп’ютерів компанії та найпотужніший суперкомп’ютер Росії серед створених за останні 15 років. На момент запуску 2021 року він посів 19-те місце у світовому рейтингу ТОР500. Зараз машина вже опустилася до другої сотні рейтингу через труднощі з оновленням інфраструктури внаслідок санкцій.
Суперкомп’ютер «Яндекс» «Ляпунов». Фото Прес-служба Яндекса
Другої атаки 9 жовтня зазнав дата-центр «Яндекса» в Калузі, який працює на території індустріального парку «Грабцево» з 2022 року. Компанія зазначає, що це її найбільший дата-центр та один із найбільших у Росії загалом. Третя атака 11 жовтня припала на дата-центр у Владимирі, де розташований третій суперкомп’ютер компанії — «Галушкин» із піковою продуктивністю 20,64 петафлопса.
За даними видання, усі три суперкомп’ютери «Яндекс» вийшли з ладу. Експерти, яких опитало видання, вважають, що атаки вже завдали колосальної шкоди ІТ-інфраструктурі Росії.
«Яндекс будував свої центри та суперкомп’ютери в мирні часи й для мирних часів. Увесь розвиток спрямовували на нормальне людське життя, ніхто навіть не припускав, що в дах влучатимуть безпілотники. У Рязанській і Владимирській областях не очікують землетрусів та інших природних катаклізмів, тому ніхто й не думав вкладати кошти у фізичний захист будівель», — пояснив виданню один з експертів у галузі суперкомп’ютерів.
Усі суперкомп’ютери «Яндекса» використовувалися передусім для навчання нейромереж. Компанія створювала їх спеціально для завдань машинного навчання. Усі три системи побудовано на процесорах АМD ЕРYС та графічних прискорювачах NVІDІА А100, об’єднаних високошвидкісною мережею ІnfіnіВаnd.
«Відновити роботу суперкомп’ютерів такого рівня не вдасться. І річ навіть не в наявності грошей. Головна проблема — навіть не санкції, а дефіцит чипів та інших комплектуючих: на них величезна черга в усьому світі. Однак витрати на сірий і чорний імпорт також дуже високі», — вважає фахівець із суперкомп’ютерів, якого опитало видання.
Як зазначає видання, із шести найбільших суперкомп’ютерів Росії лише два суперкомп’ютери «Сбербанку» — Сhrіstоfаrі та Сhrіstоfаrі Nео — розташовані у відносно захищеному від атак БпЛА місці — у підмосковному Сколково, яке захищають системи ППО.
Наслідки удару по дата-центру «Яндекс» у місті Сасово Рязанської області. 8 жовтня 2026 року. Джерело: Абсолютно надійне джерело/Рlаnеt Lаbs
Суперкомп’ютер компанії МТС під назвою GRОМ розташований у підмосковному Литкаріно. Також у Московській області — у Митищах та Івантеєвці — розташовані решта дата-центрів «Яндекса».
Як зазначає видання Тhе Моsсоw Тіmеs, збої після атак відчули користувачі «Яндекса» та інших сервісів, що працюють у його хмарі, не лише в Росії, а й за кордоном. На тлі атак «Яндекс» додав до користувацької угоди розділ про звільнення від відповідальності за обставин непереборної сили, зокрема атак БпЛА.

Супутникові знімки виявили, що Волгоградський НПЗ — найбільший нафтопереробний завод на півдні РФ — зазнав пошкоджень на 70% потужностей первинної переробки нафти внаслідок атаки Сил оборони України.Знімки опублікував ОSІNТ-проєкт Dnірrо Оsіnt.Аналіз показав, що внаслідок атаки в ніч на 2 жовтня значних пошкоджень зазнало обладнання установок ЕЛОУ-АВТ-1, АВТ-6 та АВТ-3.Це установки первинної переробки нафти, які готують сиру нафту й розділяють її на фракції для подальшого виробництва пального та інших нафтопродуктів. Сукупно вони забезпечують близько 70% потужностей первинної переробки нафти на заводі. Наслідки ураження Волгоградського НПЗ 2 жовтня 2026. Фото Dnірrо Оsіnt

Волгоградський НПЗ

Волгоградський нафтопереробний завод, офіційна назва якого — «ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка», розташований у Красноармійському районі на півдні Волгограда. Це один із найбільших НПЗ Росії та найбільший нафтопереробний завод на півдні країни.Потужність підприємства становить приблизно 15 млн тонн нафти на рік, але фактичний обсяг переробки залежить від завантаження обладнання та простоїв. За даними Rеutеrs, у 2024 році завод переробив 13,5 млн тонн нафти.Основна продукція НПЗ — автомобільний бензин, дизельне й авіаційне пальне. За 2023 рік завод забезпечив 4,9% загальноросійської переробки нафти, випустив близько 1,99 млн тонн бензину, 6,76 млн тонн дизельного пального та 888 тисяч тонн авіапального. Це становило відповідно 4,6%, 7,8% та 8,4% виробництва цих видів пального в Росії.Після входження до «Лукойлу» підприємство пройшло масштабну модернізацію. У 2016 році там запустили комплекс глибокої переробки вакуумного газойлю на основі гідрокрекінгу потужністю 3,5 млн тонн сировини на рік, інвестиції в який становили $2,2 млрд. У 2021 році відкрили комплекс виробництва базових олив, а у 2022–2023 роках модернізували установки первинної переробки нафти. За повідомленням підприємства за 2023 рік, глибина переробки досягала 96,4%, а вихід світлих нафтопродуктів — 79,9%.Завод переробляє суміш малосірчистої західносибірської та нижньоволзької нафти. Сировина надходить через магістральний нафтопровід Самара — Тихорецьк. Підприємство орієнтоване передусім на забезпечення південних регіонів Росії, але також постачає нафтопродукти на експорт через порт Новоросійська.Завод уже неодноразово зазнавав ударів українських безпілотників. У травні 2025 року атаки пошкодили установки первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-1 та АВТ-6, після чого підприємство зупинило роботу. Волгоградський НПЗ, Росія, 22 квітня 2022 року. RЕUТЕRSЧергова атака в ніч на 31 липня спричинила масштабну пожежу, пошкодження виробничих потужностей та зупинку установок АВТ-1 і АВТ-6.За даними Rеutеrs, після атаки в ніч на 2 жовтня Волгоградський НПЗ також призупинив роботу через пошкодження обладнання.

Ударні дрони Сил оборони України атакували позицію російської системи протиповітряної оборони в Сочі.
Про це свідчать дані моніторингового сервісу NАSА FІRМS, який зафіксував пожежу на місці позиції.
Атака відбулася в ніч із 10 на 11 жовтня.
За даними сервісу, супутник зафіксував пожежу о 02:29 за місцевим часом.
Місяцем раніше на цій території також зафіксували ураження системи ППО та подальшу детонацію ракет.
Пожежа на території позиції російської системи протиповітряної оборони в Сочі після атаки дронів, 11 жовтня 2026 року. Аналіз «Мілітарного», моніторинговий сервіс NАSА FІRМS, карта Еsrі.
Тоді ціллю стала російська система протиповітряної оборони С-300.


Карта дипстрайку: Міlіtаrnyі Strіkе

Українські дрони уразили як саму пускову установку, так і територію, де розміщувалися додаткові елементи комплексу.
Нагадаємо, під час тієї атаки українські дрони завдали комбінованих ударів по нафтовій інфраструктурі Сочі, зокрема по нафтобазах «Роснефти» та ТОВ «Лукойл-Югнафтопродукт».
За супутниковими знімками, на нафтобазі «Роснефти» знищили шість резервуарів, а на об’єкті «Лукойл-Югнафтопродукт» — знищили або пошкодили ще три.



Раніше «Мілітарний» повідомляв, щоСили оборони знищили дві пускові установки системи ППО С-300 та ЗРГК «Панцирь» невідомої модифікації.
Ймовірно, невідома модифікація зенітного комплексу «Панцирь» стосується нової партії комплексів у версії «Панцирь-СМД» від холдингу «Высокоточные комплексы».
Більше про комплекс та втрати росіян читайте в статті на «Мілітарному»: ЗРГК «Панцирь»: еволюція російського комплексу ППО та досвід його знищення в Україні.